Середа, 17.07.2019, 07:12
Головна



| RSS
УкраїнськаРосійськаАнглійська Німецька

Каталог новин
Новини РДА
Агропромисловий комплекс
Відділ економіки інформує
Фізкультура і спорт
Відділ з питань ЦЗ населення, ЖКГ та будівництва
Деражнянський районний сектор ГУДСНС України в Хмельницькій області
Відділ культури, національностей та релігій
Запобігання корупції
Оголошення РДА
Інформація про район
Управління соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації
Деражнянське відділення Красилівської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області
Громадська рада
Деражнянщина туристична
Летичівське об’єднане управління Пенсійного фонду України
Паспорти бюджетних програм
Архівний відділ райдержадміністрації
Центр пробації
Обговорення
Служба у справах дітей Деражнянської РДА
Протидія домашньому насильству
Деражнянська ЦРЛ та ЦПМСД
Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
Відділ містобудування, архітектури та будівництва

Інші новини
Вакантні посади

Вакантні посади

Вакантні посади категорій Б,В

(детальніше)

Пошук на сайті
Календар
«  Липень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Законодавство

Головна » Деражнянщина туристична
_
В Деражнянському районі біля села Гута приймає гостей приватна садиба зеленого туризму «Гутка», яка розташована в чудовому лісі на берегах ставків.
Сільська садиба повністю обладнана для відпочинку всією сім'єю чи компанією друзів. Кожен дерев’яний котедж має два поверхи і критий ганок, де можна відпочити в плетених кріслах. На першому поверсі знаходиться вітальня з обладнаною кухнею, на другому поверсі – спальня. Цілодобово - тепла вода.
Море місця і свободи для активного відпочинку - можна покататися на катамарані, на човні з веслами, покупатися в теплу пору року, для зручності є пірси, басейн для діток . За бажанням можна засмагати або ж поспати в гамаку, порибалити, восени назбирати море грибів та багато смачної і корисної лісової суниці на початку літа.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 16 | Добавив: admin | Дата: 02.07.2019

_
Летичівський укріплений район (УР) був складовою фортифікаційної «Лінії Сталіна», збудованої вздовж західного кордону СРСР у 30-х роках ХХ століття.
На території теперішнього Деражнянського району розміщувалися два головних вузли оборони (№3 та №4) Летичівського УР, які мали дві смуги фортифікації. Вогневі споруди смуги передового краю (Черешенька-Нижнє-Деражня-Волоське-Гута-Галузинці) були побудовані у 2-3 лінії, а на ділянці Деражня-Галузинці - у 4 лінії. Тилова оборонна смуга проходила по лінії Кальня-Новий Майдан-Коричинці та складалась з однієї лінії кулеметних довготривалих вогневих точок (ДВТ).
Найпотужнішою спорудою Летичівського УР був артилерійський капонір типу «В» №205, розташований західніше села Гута.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 30 | Добавив: admin | Дата: 12.04.2019

_
Церква Різдва Богородиці розміщена в центрі с. Шиїнці та побудована у 1794 році на кошти прихожан і поміщика Комаровського. Зовні церква подібна до костьолу, цегляна, тинькована, в плані Т-подібна.
Спочатку це була цегляна з одним дерев’яним куполом споруда, а пізніше ще добудована дерев’яна дзвіниця та огорожа. У середині ХІХ ст. зовнішній вигляд церкви був значно змінений: побудований новий купол, а дах покрито бляхою. У 1891 році на кошти одного із селян збудовано новий іконостас, для якого придбали ікону Тверської Божої Матері, особливо шановану парафіянами.
На початку 1930-х років церкву зачинили, а богослужіння було відновлено під час німецько-фашистської окупації у 1942 році. Проте у 1950-х рр. храм знову був зачинений.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 30 | Добавив: admin | Дата: 28.03.2019

_
Свято-Михайлівський храм розташований на північній околиці міста Деражня, навпроти костелу Святої Анни.
Існуюча на початку ХХ ст. дерев’яна Свято-Михайлівська церква була споруджена в 1747 році на місці попередньої, старої, але у 30-ті роки її розібрали. До 20-х років ХІХ століття в Деражні була й друга церква – Хресто-Воздвиженська, але вона згоріла, і її парафію приписали до Свято-Михайлівської.
У повоєнні роки православні християни містечка добиралися у храми сіл Слобідки-Кальнянської, Шарок, Гатни, Голоскова та інших населених пунктів, аби долучитися до Божого Слова.
За ініціативи місцевих жителів в серпні 1990 року розпочалося будівництво нового Свято-Михайлівського храму, яке завершилося 20 листопада 1994 року.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 53 | Добавив: admin | Дата: 22.02.2019

_
Однією з найдавніших, найчисельніших (до середини XX ст.) національних меншин, яка залишила чималий слід в історії м. Деражні була єврейська національна спільнота.
З впевненістю можна твердити, що інтенсивний процес заселення євреями м. Деражні розпочався в другій половині XVIII - на початку XIX ст.
З XVIII ст. Деражня стала єврейським містечком Летичівського повіту Подільської губернії і залишалась ним до 1941 року.
Основним заняттям єврейського населення в ХIХ ст. була торгівля і ремесла. Євреї орендували суконну мануфактуру, пивний, цукровий, винокурний, цегельний та інші заводи. На початку ХХ ст. в Деражні існувало понад 10 синагог, кілька хедерів (єврейських релігійних початкових шкіл), 3 приватних єврейських училища, велика єврейська читальня. Євреї Деражні вели оптову торгівлю
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 67 | Добавив: admin | Дата: 07.02.2019

_
Костел Святої Анни – чинна католицька церква, виконана в урочистому, неоготичному стилі. Тут здійснюють урочисті обряди, влаштовують церемонії, а під час великих свят - заходи для дітей.
Вперше цей католицький храм був зведений з дерева в ХVII столітті, але вже в 1840 році, його перебудували в кам’яний і освятили на честь святої Анни. Будівництво проводилося на кошти тодішнього власника міста Раціборовського. За радянських часів споруда була повністю зруйнована, а заново її побудували тільки в 2000 році.
Новий сучасний кам’яний костел, створений в стилі неоготики, має дві досить високі вежі, які виконують роль дзвіниць. Сама споруда побудована на височині, до будівлі ведуть широкі сходи. Усередині будівля прикрашена розписами. Інтер’єр доповнює орган, встановлений для музичного супроводу під час проведення служби та обрядів.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 66 | Добавив: admin | Дата: 04.02.2019

_
Церква Святої Парасковії, 1856 року розташована у центрі села Коричинці. Цегляна, тинькована, у плані прямокутна. Основний об'єм споруди завершує восьмигранний дерев'яний барабан із куполом, завершеним цибулястою маківкою. Із західного боку до основного об'єму прилягає триверха дзвіниця з подібним завершенням.
Перша церква в Коричинцях споруджена у 60-х роках XVIII ст. Вона розміщувалася в центрі села, на місці розгалуження доріг, яке утворювало своєрідний острівець. Це була дерев'яна, однокупольна споруда з дзвіницею, покрита дерев'яними ґонтами. На верхівці купола був залізний хрест. Іконостас дерев'яний, двоярусний.
У XVIII ст. поряд з церквою знаходилася уніатська каплиця, яка пізніше служила клунею для місцевого поміщика. У 1850 році церква зазнала суттєвої руйнації - по ній вдарила блискавка. Хоча пожежа і була погашена, але саме приміщення церкви потребувало капітального ремонту.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 63 | Добавив: admin | Дата: 29.01.2019

_
Церква Святого Михаїла, 1755 року розташована на пагорбі у центрі села Іванківці. Церква дерев'яна, на кам'яному фунда¬менті, тридільна, одноверха, із дзвіни¬цею над входом.
Михайлівська церква є характерним зразком подільської школи дерев'яного зодчества - тризрубною, з одним верхом посередині.
До цього діяла дерев'яна Свято-Михайлівська церква, споруджена у 1649 році на кошти поміщика М. Янчинсько¬го — власника села. В середині XVIII ст. на кошти прихожан споруджено нову, таку ж дерев'яну церкву, а згодом - і будинок для священика. У 1887 році заснована церковно-парафіяльна школа.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 70 | Добавив: admin | Дата: 16.01.2019

_
Деражнянська земля тісно пов’язана з життям та діяльністю народного месника Устима Кармалюка, який за словами очевидців-старожилів неодноразово «промишляв» на Деражнянщині на початку ХІХ ст.
Із своїми загонами він бував у багатьох селах Деражнянщини – Радівцях, Гришках, Галузинцях, Старій Гуті, Новому Майдані, Волоському (Шляхові Кориченці), Вовковинцях, Красносілці, Вівсяниках, Черешенці та інших. Розповідають, що на вигляд він був чоловік кремезний, високий, плечистий, надзвичайно сильний та розумний. До наших часів дійшов лише опис зовнішності Кармалюка, а єдиний досто¬вірний його портрет належить пензлю Тропініна В.А. та відомий в кількох копі¬ях, одна з яких зберігається в Ермітажі.
4 травня 1997 року, з нагоди 210-ї річниці з дня народжен¬ня легендарного героя на околиці села Волоське, неподалік місця загибелі українського «Робін Гуда», встановлено пам’ятний знак - камінь, на якому викарбуваний напис
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 77 | Добавив: admin | Дата: 04.01.2019

_
Іоанно-Богословська церква, 1897 року, розташована у центрі села Волоське Деражнянського району. Церква дерев’яна, тризубна, одноповерхова, на кам’яному фундаменті, у плані - хрещата. Баня з куполом та яруси дзвіниці втрачені.
Перші відомості про храмову споруду села відносяться до XV ст. Церква, збудована у 1455 році, була дере’яною із такою ж дзвіницею. За Ю.Сіцінським, новий храм був споруджений у 1756 році на кошти парафіян. Це була дерев’яна, на кам’яному фундаменті споруда, освячена в ім’я Іоанна Богослова. Церква мала свою садибу, ріллю, сінокіс, дубовий ліс.
Але наприкінці XIX ст. храм згорів, і тому в 1897 році громада за свій кошт побудувала новий - так само дерев’яний, але більш просторий, теж на кам’яному фундаменті. У 1901 році православних жителів у с. Волоському проживало 1505 осіб.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 98 | Добавив: admin | Дата: 03.01.2019

_
Знаходиться на північно-західній околиці села Городище, що на Деражнянщині. У 1968-1972 роках проведено ряд археологічних експедицій (ке-рівник В.І. Якубовський, тоді працівник Хмельницького обласного краєзнавчого музею), під час яких було розкрито 1300 квадратних метрів внутрішньої площі фортеці й прилеглого селища.
Як показали дослідження, городи¬ще — це була могутня фортеця, збудо¬вана у XII ст. на високому військово-інженерному рівні. В основі її військової архітектури спостерігаються оборонно-військові форми загальноєвропейського походження. Сама фортеця зводилася на порожньому, незабудованому міс¬ці. Фортифікаційна система пам'ятної споруди була комбінованою.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 79 | Добавив: admin | Дата: 02.01.2019

_
Свято-Іоанно-Богословська церква розташована у центрі села Вівсяники Деражнянського району. До цього у Вівсяниках діяла Свято-Іоанно-Богословська церква, спору¬джена в 1732 році на кошти прихожан. Це була дерев'яна, на кам’яній осно¬ві, трикупольна споруда із дерев’яною дзвіницею. Дах церкви і дзвіниці критий бляхою, а сам храм мав дерев’яну огорожу.
У 1919 році приміщення церкви ро¬зібрали і на тому самому місці споруди¬ли нову, теж дерев’яну, яка діє до цього часу.
У 30-ті роки ХХ століття за ініціативою сільської ради церква буда закрита, а купол зруйнований. Тоді ж був знищений старовинний іконостас. Під час німецької окупації церкву знову відкрили. Селяни замість поваленого куполу зробили шатро, яке існує й сьогодні. Після звільнення села від німців сільська рада церкву знову закрила та зробила в її приміщенні зерносховище.
Відновлення богослужіння у церкві сталося 22 квітня 1989 року. Тоді ж почалась поступова реставрація церкви силами кількох місцевих селян.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 93 | Добавив: admin | Дата: 06.12.2018

_
У центрі селі Новосілка, що на Деражнянщині, вже понад два століття височіє костел Святої Трійці. Його муровані стіни по боках підтримують контрфорси, парадний вхід урочисто підкреслений чотириколонним портиком, який увінчаний трикутним фронтоном. Усі ці архітектурні деталі додають споруді водночас величності та потужності, а також роблять костел доволі оригінальним зразком католицької храмової споруди.
Костел збудований у 1797-1798 роках місцевим землевласником воєводою І.Кіцьким. Відомостей про цього пана збереглося не так вже й багато. Кажуть, що був він справним господарем та на межі ХVІІІ-ХІХ ст. розпочав повне перепланування села – збудував костел, переніс в інше місце дерев’яну церкву, заклав фундамент палацу. Проте, не довго судилося господарювати І. Кіцькому в Новосілці – на початку 1800-х років пан помер та був похований у склепі всередині костелу. Надалі в селі були інші власники, та й не один, але дотепер із панів місцеві мешканці згадують лише І.Кіцького.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 106 | Добавив: admin | Дата: 04.12.2018

_
Церква Різдва Богородиці, 1733 року, розташована в центрі села Слобідка-Кальнянська, за 4 км від м. Деражня. Церква дерев’яна, на камінному фундаменті, тридільна, триверха, із домінуючою центральною банею.
Церква Різдва Богородиці є одним із зразків класичного українського дерев’яного невеличкого храму періоду XVII—XVIII ст., в якому поєднуються риси подільської, галицької та волинської школи дерев’яного зодчества. Пам’ятка відрізняється вдало підібраними пропорціями зрубів та глав у поєднанні з горизонтальними членуваннями піддашшя. Згідно «Клірикових відомостей» за 1910 рік, настоятелем храму у 1838 році був Платон Андрійович Савицький. Наприкінці ХІХ ст. церква Слобідки — Кальнянської не мала самостійної парафії, а була приписана до с. Кальня.
На початку 1930-х років церкву зачинили, дзвіницю розібрали, а приміщення храму використовували як зерносховище. На початку 90-х років після ремонту богослужіння відновили.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 80 | Добавив: admin | Дата: 29.11.2018

_
Православний чоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці існує нині в с. Коржівці Деражнянського району, поруч широкої долини річки Вовк, заснований в 1742 році королівським полковником Яном Батистою Десієром, який подарував монастирю землю, невеликий ліс, водойму та інші угіддя. За ним тягнуться мальовничі простори полів.
Монастир побудували в оборонному стилі, про що досі нагадують товсті стіни монастирських приміщень. У комплекс входив корпус келій, дві церкви, високий мур з трьома вежами, підземелля.
Протягом віків монастир мав сільськогосподарські угіддя, ліс, пасіку, був одним з найбільших на Поділлі, сюди з'їжджалися паломники з усіх усюд.
У радянські часи, в 1920-1922 рр. монастир переробили на школу, було розгромлено декілька споруд, а релігійні коштовності, включаючи дві величних ікони, розібрали місцеві жителі. Не дивлячись на всі перешкоди, кожна ікона в свій час повернулась до монастиря.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 110 | Добавив: admin | Дата: 28.11.2018

_
Прибутковий будинок 1912 р.
Житловий особняк початку ХХ ст.
Житловий особняк нотаріуса М.М. Зикєєва, 1901 рік
Житловий особняк приватного адвоката Периторіна
Житловий особняк кінця ХІХ ст.
Приміщення волосного виконавчого комітету початку ХХ ст.
Приміщення початкової школи кінця ХІХ ст.
Житловий особняк кінця ХІХ ст.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 104 | Добавив: admin | Дата: 15.11.2018

_
На території с. Слобідка Шелехівська з давніх-давен б’є джерело, вода якого має цілющі та лікувальні властивості. В народі її називають «Святою криничкою».
Про виникнення «Святої кринички» серед місцевого населення існує декілька легенд. Одна з них розповідає, що на свято Іллі (2 серпня) над селом по небу мчала вогняна колісниця, на якій їхав пророк Ілля. Він кинув плащ і на тому місці, де той плащ впав, завирувало джерело з чудодійною силою. Вода мала гарний смак і лікувальні властивості. Люди з найвіддаленіших куточків Поділля почали приїжджати до джерела, аби попити тієї диво-води. Згодом пан, на землі якого билося джерело, засипав криничку, оскільки приїжджі люди толочили його посіви. Але через деякий час джерело знову пробило собі хід. І дотепер на цьому місці б’ється доброякісне джерельце.
Існують й інші легенди виникнення джерела. Які з них близькі до істини – сказати важко. Але сам факт існування кринички та її духовно-цілюще значення у давнину підтверджується й архівними джерелами.
Загальна площа Кринички становить 6,9 га. На теперішній час ділянка являє собою джерело і прилегле болото, розташоване в улоговині підковоподібної форми, серед сільгоспугідь. Болото, що прилягає до джерела і становить з ним один гідрологічний комплекс, в основному
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 99 | Добавив: admin | Дата: 09.11.2018

_
Садибний будинок Новицьких, 1911 року, розташований на східній околиці с. Слобідки-Шелехівської. Складається з садибного будинку, колишнього флігелю для прислуги, паркової території.
На початку XX ст. поміщик Новицький був одним із найбільших землевласників села. У його володінні знаходилося 314 десятин землі, ставок, ґуральня (в 1917 році була зруйнована революційно налаштованими селянами).
Як розповідають місцеві легенди, один із синів Новицького, який навчався у столиці, закохався у селянську дівчину. Батько, аби син не одружився на бідній селянці, найняв вбивцю. Той підсипав дівчині у їжу отруту, від чого вона й померла. За такий вчинок юнак прокляв батька і більше ніколи в Слобідку- Шелехівську не повертався.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 117 | Добавив: admin | Дата: 07.11.2018

_
Особняк Раціборовського розташований у м. Деражня по вул. Подільська, 1. Відноситься до пам’ятки архітектури місцевого значення.
У грудні 1779 року Деражню та навколишні села придбав відомий банкір П.Ф. Теппер, який вже наступного року на південній околиці містечка розпочав будівництво двоповерхового палацу та закладання парку. Будівля була накрита гладким двоспадовим дахом. Середню частину фронтону представляв п'ятигранний ризаліт, увінчаний невеличкою вежею. Через парк протікала річка.
В 1799 році Теппери збанкрутували, а їх володіння змінили кількох господарів. За переказами, в стінах палацу були заховані рештки чудової колекції порцеляни сімейства Мошинських — власників Деражні у 1820–1844 роках.
У 1844 році Деражню (а з нею і будівлю особняка) викупив Станіслав Раціборовський. Віктор Фадеєвич Раціборовський був останнім власником Деражні. Таким чином, палац, що побудував Теппер, став власністю Раціборовських а його первинний вигляд зафіксував відомий художник Наполеон Орда ще у 60-70-х роках ХІХ ст.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 106 | Добавив: admin | Дата: 05.11.2018

_
Маєток Косельського розміщений у центрі села Маниківці та побудований на початку ХІХ століття. Маєток виконаний у романському стилі, має прямокутну форму та три башти – дві шестикутні з північного боку та прямокутну з півдня. Колись башти прикрашали дахи з шпилями і флюгерами (їх ліквідували у 1970-х роках). Але і зараз, після численних ремонтів і перебудов (у 2002 році внесли останні зміни), будинок вражає своєю оригінальністю. Тут немає одного парадного входу, а є чотири рівноцінні, з кожного входу на другий поверх ведуть спіральні сходи.
В окремих кімнатах зберігся ще перший паркет, а у коридорі старовинна, як на той час, плитка. Дуже цікавими є підвальні приміщення, де колись була кухня, комори, в’язниця.
У 20-ті роки в панському приміщенні розміщувався сільськогосподарський технікум, машино тракторна станція, місцевий клуб на 200
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 118 | Добавив: admin | Дата: 31.10.2018

_
Подібного садибного будинку, який зберігся у Божиківцях, більше на Поділлі не знайдеш. Зведений у відкритій червоній цеглі, просторий, з аркадою галерей, він зачаровує одразу. Всю цю красу оточує парк, серед дерев якого видніється флігель для прислуги та господарська будівля.
Садиба побудована у 1901 році дворянином Здиславом Вацлавовичем Колонна-Чесновським. Хоча Колонна-Чесновський був вихідцем із Франції, але його прізвище поєднує два старовинних роди - італійський Колонна та польський Чесновський, нащадком яких він був.
Поміщик хазяйнував одразу на трьох фільварках, у Божиківцях володів 1121 десятинами землі, тримав ґуральню, млин, цегельню, кузню, стайню. За спогадами старожилів, поміщик добре ставився до своїх людей. По закінченні жнив він влаштовував велике свято, на обід запрошував всіх, хто працював на поміщицькій землі. А людей в Божиківцях тоді жило чимало - понад 1300. Пан Колонна-Чесновський мав трьох синів та сподівався їм залишити свій маєток.
Проте, революція 1917 року все перекроїла - поміщик із родиною виїхав до Польщі, а садибу націоналізували. В будинку розташувалась школа, у флігелі -дитячий садок, у господарській будівлі - сільський клуб. Ґуральню (побудована у 1909 році) перетворили на
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 121 | Добавив: admin | Дата: 29.10.2018

_
На початку грудня 2001 року на станції Деражня Жмеринської дирекції залізничних перевезень відкрито музей Південно-Західної залізниці та Бориса Степановича Олійника. У його експозиції – розвиток залізничного транспорту від часу його зародження по сьогоднішній день.
Окрема експозиція присвячена трудовій діяльності Бориса Олійника, який 19 років очолював столичну магістраль. Борис Степанович народився в с. Божиківці Деражнянського району Хмельницької області.
Музей Південно-Західної залізниці та Бориса Олійника розташований у станційній будівлі ст. Деражня. Науково-допоміжний фонд цього закладу налічує понад 300 експонатів, а основний фонд – 430. Особисті урядові нагороди, речі, які належали Борису Степановичу, тут зберігаються із часу заснування музею. Поруч із раритетами – металевою гравюрою, погруддям, які подаровано його друзями, портрет, виконаний олівцем. Розповідати про музей, все одно що рухати вручну стрілки на старому експонаті — станційному годиннику зразка початку минулого віку.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 112 | Добавив: admin | Дата: 25.10.2018

_
Музей історії села Копачівка був створений у 2010 році за сприяння заслуженого працівника сільського господарства, директора СТОВ ім. Шевченка Шаповалова С.В. Старожитності та документальні матеріали зносили всі селяни, а оформлювали експозицію художник Яків Павлович та співробітники Хмельницького обласного краєзнавчого музею Сергій Єсюнін та Василь Будяй.
Копачівський музей має аж сім залів. Такого не побачиш в жодному сільському музеї області. Серед тисячі предметів старовини – археологічні знахідки, монети, предмети етнографії та побуту, зброя, нагороди, зразки техніки, фотографії, документи.
Ще одна родзинка музею – він єдиний в області, де ґрунтовно висвітлена «біла пляма» подільської історії ХІХ століття – тема військових поселень. Разом з тим, музей створений на перспективу – в ньому ще є достатньо місця для нових експонатів.
Нині село Копачівка може пишатися не лише тим, що має найкращий благоустрій та найефективніше господарство у районі, а ще й – найбільший в Хмельницькій області сільський музей.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 112 | Добавив: admin | Дата: 25.10.2018

_
Урочисте відкриття відновленого музею відбулося 21 травня 2012 року. Реекспозиція районного історичного музею здійснювалась за проектом художника-дизайнера Я.М. Павловича, члена Національної Спілки художників України. Над оформленням також працювали працівники Хмельницького обласного краєзнавчого музею С.М. Єсюнін та В.Г. Будяй.
Кімната, в якій розміщується експозиція, розділена на чотири зали за допомогою перегородок: вони не суцільні, без дверей, не примикають до стелі, створюючи цим самим враження польоту у часі і просторі. Кожен зал включає кілька історичних періодів.
У першому залі висвітлюється історія краю від найдавніших часів (8 тис. років тому) до кінця XVIII ст. Окрасою цього залу є куточок етнографії, де представлені прядки, бительня, вироби з полотна – одяг, рядна, рушники та ткацький верстат з напіввитканим рядном, який, здається, майстриня зупинила лише на хвильку…
Друга зала віддзеркалює події ХІХ-ХХ ст. А це – драматичні події селянських повстань, Української національної революції 1917-1921
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 122 | Добавив: admin | Дата: 22.10.2018

_
У подільському селі Слобідка-Шелехівська Деражнянського району Хмельницької області знаходиться музей всесвітньо відомого поета Анни Ахматової. Музей було відкрито в 1989 році до 100-річчя з дня народження Анни Ахматової. Розташовано музей в колишньому маєтку її тітки Анни Еразмівни Вакар.

Відвідувачі музею мають можливість якнайглибше познайомитися з творчістю поета Анни Ахматової. Видання її творів початку і середини XX ст., архівні документи, рідкісні фотографії, особисті речі, твори її сучасників допоможуть відвідувачам відчути атмосферу, в якій доводилося жити і творити митцеві.
Анна Ахматова відвідувала Поділля в 1896, 1906, 1910, 1911, 1912, 1914 роках. Підтвердження знаходимо в записах її щоденника, віршах.
Будинок літературно-меморіального музею А. Ахматової розташований на північному схилі пагорба майже на околиці села Слобідка-Шелехівська. Музей розташований в одноповерховому будинку з верандою та широкими сходами, до яких веде алея зі столітніх каштанів.
Категорія: Деражнянщина туристична | Переглядів: 114 | Добавив: admin | Дата: 22.10.2018

Основне меню сайта РДА

Пошта
Логін:
Пароль:

(це що)

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Наша кнопка


Якщо наш сайт, корисний для Вас, то можете розмістити наш банер у себе на сайті

Кнопка - Деражнянська РДА


Вверх CY-PR.com Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru Карта сайту
Деражянська РДА© 2019 Зробити безкоштовний сайт з uCoz