Неділя, 16.06.2019, 13:24
Головна



| RSS
УкраїнськаРосійськаАнглійська Німецька

Каталог новин
Новини РДА
Агропромисловий комплекс
Відділ економіки інформує
Фізкультура і спорт
Відділ з питань ЦЗ населення, ЖКГ та будівництва
Деражнянський районний сектор ГУДСНС України в Хмельницькій області
Відділ культури, національностей та релігій
Запобігання корупції
Оголошення РДА
Інформація про район
Управління соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації
Деражнянське відділення Красилівської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області
Громадська рада
Деражнянщина туристична
Летичівське об’єднане управління Пенсійного фонду України
Паспорти бюджетних програм
Архівний відділ райдержадміністрації
Центр пробації
Обговорення
Служба у справах дітей Деражнянської РДА
Протидія домашньому насильству
Деражнянська ЦРЛ та ЦПМСД
Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
Відділ містобудування, архітектури та будівництва

Інші новини
Вакантні посади

Вакантні посади

Вакантні посади категорій Б,В

(детальніше)

Пошук на сайті
Календар
«  Червень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Законодавство

Головна » 2019 » Червень » 7 » Наш земляк та гордість району. Дмитро Прилюк — декан-легенда
Підпишіться на стрічку наших новин RSS та будьте в курсі всіх останіх подій !
09:57
Наш земляк та гордість району. Дмитро Прилюк — декан-легенда



Наш земляк та гордість району


Дмитро Прилюк — декан-легенда

Не одне десятиліття Дмитро Прилюк віддав науковій, творчій і педагогічній праці в Київському університеті.

Якщо у жителів невеликого села Божиківці, що у Деражнянському районі на Хмельниччині, запитати, яка професія є найпрестижнішою і найповажнішою, то відповідь буде доволі несподівана. Окрім таких звичних і зрозумілих для села спеціальностей, як учитель, лікар, механізатор чи доярка, вони обов’язково назвуть і... журналіста. Пояснити таку прихильність до представників засобів масової інформації неважко. Адже саме тут народився і виріс Дмитро Прилюк — людина, яка виховала не одне покоління українських журналістів.

У селі вже й не збереглося хати, у якій жила сім’я Прилюків. Зате на згадку про славетного земляка тут діє бібліотека-музей. Символічно, що саме в читальні живе пам’ять про односельчанина. Адже саме книги та жага до знань допомогли хлопцю із бідної сільської родини відкрити для себе журналістику, а згодом стати деканом факультету журналістики в КНУ. Шлях до цього був непростим. Ще юнаком йому довелося пройти фронтами Другої світової війни. Але, як тільки з’явилась можливість, пішов працювати в газету.

Це пізніше випускники цитуватимуть його фразу: «Хто вміє писати — працює в редакціях, а хто не вміє — викладає в нас на факультеті». Насправді ж своїм учителем і батьком у журналістиці його вважають тисячі випускників. Адже не одне десятиліття Дмитро Михайлович віддав науковій, творчій і педагогічній праці в Київському університеті. Півтора десятиліття з них він очолював факультет журналістики.

Саме це місце було просто сакральним для тих, хто в ті часи марив журналістикою. Всі знали: ця професія — для найкращих, найрозумніших і найталановитіших. Не дивно, що щороку на одне місце претендували десятки абітурієнтів. Тих, хто вступив, просто розпирало від щастя та гордості. Ну а що вже казати про ставлення до людини, котра очолювала чи не найпрестижніший факультет університету?

У кожного залишився свій спогад про декана. Але вони, ці спогади, — на все життя. Як і професія, котру обрали вихованці Прилюка. Після його останнього випуску змінилося чимало поколінь журналістів. Сама журналістика стала зовсім іншою. Але все одно залишається те, що відрізняє хорошого журналіста від не дуже хорошого. І це зовсім не вміння добре писати, швидко орієнтуватись у подіях, аналізувати і робити висновки. Хоча й це все вкрай важливо. Та у справді високій журналістиці є щось інше — це здатність бути совістю свого часу.

Після Дмитра Прилюка залишилося понад два десятки книжок про село, про війну і навіть дві — для дітей. Він написав понад півтори сотні наукових праць і підручників, з яких досі черпають знання майбутні журналісти. Але що найголовніше для вчителя — він залишив по собі учнів, котрі десятиліттями не зраджують принципам професії.

Уже понад тридцять років минуло відтоді, як його не стало. Але хоча б раз на рік, у день професійного свята, чимало журналістів обов’язково згадують і студентські роки, і своїх викладачів, і свого декана. Про нього уже написані книжки і безліч спогадів, зокрема і ті, що увійшли до книги «Уроки Дмитра Прилюка», яку свого часу підготувала та видала творча спілка журналістів. А на Хмельниччині за здобутки у професії вручають премію імені свого відомого земляка.

Не забувають про нього й у Божиківцях. Минулої осені тут відзначили столітній ювілей від дня його народження. Не тільки на ювілей, а й просто так час від часу до села приїжджають науковці, журналісти, письменники. Хтось — тихо і непомітно, щоб згадати про свого декана і свої журналістські шляхи. Хтось — у складі офіційних делегацій. А син В’ячеслав і внучка Єлизавета — щоб торкнутись отчого порога, згадати минуле, як це було під час святкування ювілею батька і дідуся.

Побували тут і наступні декани факультету, і керівники Національної спілки журналістів, і майстри пера, котрі досягли висот у професії, і ті, хто лише починає. І ті, хто ніколи не знав Дмитра Михайловича і не вчився у нього. Та кожен тут може поміркувати над тим, що для нього значить журналістика і що це за професія взагалі. Для багатьох із них Дмитро Прилюк був не просто деканом факультету. Він став деканом журналістики.
Категорія: Новини РДА | Переглядів: 19
>

Основне меню сайта РДА

Пошта
Логін:
Пароль:

(це що)

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Наша кнопка


Якщо наш сайт, корисний для Вас, то можете розмістити наш банер у себе на сайті

Кнопка - Деражнянська РДА


Вверх CY-PR.com Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru Карта сайту
Деражянська РДА© 2019 Зробити безкоштовний сайт з uCoz